Peace Duck

Так Зеленський відкривав дорогу ворогові: У середині листопада 2019 року тривав процес розведення сил і засобів у районі Богданівки та Петрівського на Донеччині. Із 13 листопада на ділянці розпочалося розмінування територій силами піротехніків ДСНС, а згодом — демонтаж фортифікаційних споруд та бліндажів. Розведення сил на трьох ділянках (Станиця Луганська у червні, Золоте у жовтні та Богданівка — Петрівське у листопаді 2019 року) разом із погодженням «формули Штайнмаєра» були головними вимогами російської сторони. Українські підрозділи змушені були залишити укріплені та пристріляні позиції, а старі фортифікаційні споруди й бліндажі підлягали демонтажу. Це створювало ризик швидкого захоплення «сірої зони» противником у разі ескалації. Територія розведення була щільно замінована, але на момент повномасштабного вторгнення українська сторона повністю розмінувала територію. Військові аналітики застерігали, що поширення такої практики вздовж усієї лінії зіткнення (понад 400 км) призведе до втрати стратегічно важливих висот та укріпрайонів, що критично послабить обороноздатність України. Військові експерти та ветерани вказували на асиметричність умов, адже українська армія відходила на власну територію, тоді як контроль над відведенням бойовиків у глибину окупованої території був обмеженим. Усі вищевикладені факти свідчать про те, що найвище військово-політичне керівництво країни готувалося до швидкої здачі територій України ворогові.

Переговори В Абу-Дабі були приречені спочатку, оскільки всі три сторони не вірили в успішність переговорів. Успішність проведення переговорів може дати лише кілька тисяч ракет Нептун і руїни Карфагена.