Pinned Tweet
Друзі, я оновив календар космічних запусків на сайті.
Тепер там зручна навігація, якісне сортування, купа детальної інформації про носії та корисне навантаження. Майже кожна місія супроводжується текстовим описом. Є посилання на заплановані трансляції, трансляції нашого каналу відмічено кнопкою "Трансляція АЦ". Можна додати собі нагадування в будь-який зручний календар.
Додавайте в закладки і користуйтесь на здоров'я.
thealphacentauri.net/schedul…
P.S. Нашу роботу можна підтримати разовим донатом або підпискою на Монобазу
base.monobank.ua/theacentaur…
За підписку ще й отримаєте два унікальних скіни вашої карти Моно на вибір.
Галактику UHZ1 ми бачимо такою, якою вона була, коли Всесвіту було близько 480 мільйонів років. У 2023-му вона прославилась чорною дірою-переростком, а тепер команда Фань Цзоу з Мічиганського університету перевірила UHZ1 і не знайшла ознак прихованої активної чорної діри. Статтю 14 жовтня опублікував The Astrophysical Journal.
Chandra зафіксував у UHZ1 слабкий надлишок жорсткого рентгену. Астрономи пояснили його чорною дірою, яка ховається в коконі з газу й пилу, поглинає речовину й важить 10–100 мільйонів Сонць — стільки ж, скільки всі зорі галактики. Її вважали «важким зерном» прямого колапсу газової хмари, а UHZ1 — першим кандидатом у передбачений моделями клас галактик із надмірно масивною чорною дірою. Спектр JWST діри не показав. Це списали на пил, а перевірити не могли, бо ключові діагностичні ознаки випадали з діапазону приладу.
Команда Цзоу переобробила весь архів Chandra. Сигнал ослаб і почав залежати від того, як накласти рентгенівський кадр на знімок JWST. Із безлічі змодельованих суміщень лише 0,1% давало сигнал такої сили, як у 2023-му. Ще 0,95 мільйона секунд свіжих спостережень, тобто 11 діб, майже нічого не додали, хоча справжнє стабільне джерело з часом проступало б виразніше.
Прилад MIRI на JWST шукав у середньому інфрачервоному діапазоні світіння пилу, розігрітого потужною чорною дірою. Нічого. З межі чутливості астрономи вивели стелю яскравості прихованої діри — у 10–1000 разів нижчу, ніж вимагала рентгенівська версія. Без пилу крізь газ просвічувало б ультрафіолетове й видиме світло діри, а його немає. Віддалений холодний пил світився б у далекому інфрачервоному діапазоні, але ALMA знайшов дуже мало пилу.
Емісійні лінії UHZ1 натомість пояснює бідна на метали галактика з активним зореутворенням і зоряною масою близько 100 мільйонів Сонць. Від діри, яка мала важити стільки ж, лишилося 0,1% зручних суміщень кадрів.
phys.org/news/2026-11-eviden…
107 секунд темряви: навіщо математик ганяється за затемненнями з алгоритмами й камерами
thealphacentauri.net/170281/
Переклали для вас нову велику статтю! 107 секунд — рівно стільки Місяць повністю закривав Сонце над Кастилією, і рівно стільки часу команда математика Мілослава Друкмюллера мала на те, щоб зняти сонячну корону. Корона в мільйон разів тьмяніша за поверхню Сонця і приблизно в двісті разів гарячіша, а розгледіти її можна лише тоді, коли саме світило закрите. Це було його дев’ятнадцяте затемнення — і перше, яке він дозволив собі побачити на власні очі.
Оборонна компанія Anduril 9 листопада показала три супутникові системи, які вже випробувала на орбіті. Головна з них — довгохвильовий інфрачервоний сенсор, що помічає космічні апарати навіть у тіні Землі. Літає все це на Anduril-216. Компанія збудувала цей супутник за власні гроші й у липні вивела на орбіту ракетою SpaceX.
Звичайна оптика бачить ціль, лише поки ту освітлює Сонце. На низькій орбіті затемнення може тривати до третини витка, каже Адам Терн, керівник орбітального підрозділу Anduril. Інфрачервоний сенсор ловить тепло самого апарата. Тож і в тіні військові зможуть бачити, чи не маневрує іноземний супутник і чи не підбирається до чужих. Залежно від відстані на знімку видно або деталі корпусу, або лише точку.
Anduril-216 уже надсилає знімки, але публіці поки показали тільки Місяць. Його зняли всі три камери супутника: інфрачервона та дві оптичні від сторонніх постачальників.
Бортовий обчислювальний модуль Anduril аналізує дані, зводить докупи показання різних сенсорів і запускає моделі ШІ без допомоги наземних комп'ютерів. Модуль живлення підлаштовує подачу енергії під різне обладнання, тож не треба переробляти ні платформу, ні корисне навантаження. За словами Терна, саме ручна підгонка під кожну місію робить військові супутники дорогими довгобудами.
Anduril-216 зібрали на платформі Aries каліфорнійської Apex Space, а власних платформ Anduril робити не планує. Гокул Субраманіан, віцепрезидент і очільник космічного напряму, бачить компанію інтегратором. Вона має зводити апарати, сенсори, обчислювачі й ПЗ у готові військові системи. Anduril купила ExoAnalytic Solutions разом із її мережею понад 400 телескопів, і тепер у космічному підрозділі працює більш як 350 людей. У квітні Anduril увійшла до переліку з 14 компаній, що змагатимуться за замовлення Космічних сил США за контрактом Andromeda.
Частину даних з Anduril-216 уже отримує уряд США, але продавати систему всім охочим компанія поки не готова. «Це може змінитися», — каже Субраманіан.
spacenews.com/anduril-unveil…
Стрім повернення корабля Starship з орбіти розпочато! Цю історичну подію ви можете спостерігати в прямому ефірі з нашими коментарями тут:
youtube.com/live/T8yABTzJwJ8
Бета-аланін з астероїда Бенну й метеорита Мерчисон, найімовірніше, утворився за одним хімічним механізмом, але в різних частинах Сонячної системи. До такого висновку дійшли геохіміки з Університету штату Пенсильванія (Penn State) та їхні колеги. Для цього вони розібрали молекули з обох зразків буквально по атомах.
Мерчисон упав на Землю 1969 року. Пробу Бенну 2023-го доставила місія NASA OSIRIS-REx, і земні домішки її не забруднили. Звичайний ізотопний аналіз дає одне середнє значення на всю молекулу, тому команда поєднала два прилади. Перший, pico-CSIA, є лише в Penn State і працює з мізерними кількостями речовини. Другий, модифікований GC-Orbitrap, вимірює ізотопи в кожній позиції молекули окремо.
Середній ізотопний склад вуглецю в бета-аланіні обох зразків у межах похибки однаковий. Склад окремих атомів — зовсім ні. З трьох атомів вуглецю один сильно збагачений важким ізотопом, а два інші помітно збіднені. Так в обох зразках, але конкретні значення в Бенну й Мерчисоні різні. Збагачений атом з Бенну показав найбільшу ізотопну аномалію, яку будь-коли фіксували в органічній молекулі з космосу. Кетрін Фрімен, керівниця проєкту, зізналася, що була щиро приголомшена. На її думку, такий контраст між сусідніми атомами свідчить, що молекули постали на самому світанку Сонячної системи, можливо, ще до появи Землі.
Схожа ізотопна структура вказує на спільний механізм, а різні значення — на різні запаси вуглецю й азоту. Жоден із класичних способів утворення бета-аланіну цей візерунок не пояснює. Розрахунки балансу мас залишили лише два сценарії, і в кожному вуглець надходить з іншого джерела. Раніше та сама команда з'ясувала, що гліцин на Бенну, схоже, утворився в льоду під дією радіації на холодній околиці ранньої Сонячної системи. Цей результат суперечить поширеній ідеї, що будівельним блокам життя потрібна тепла вода.
Тепер дослідники хочуть перевірити, як вода та інші космічні процеси перемішують ізотопи всередині молекул. Якщо візерунок це витримає, три атоми вуглецю покажуть, де саме народилася кожна космічна амінокислота.
phys.org/news/2026-11-bennu-…
Starship продовжує свій 22-годинний політ, корабель в чудовому стані, очікуємо посадку сьогодні після 23:00
Стрім розпочнемо о 22:45
youtube.com/live/T8yABTzJwJ8…
Як побудувати базу на Місяці?
youtu.be/c50kRj0YgDY
Нове велике відео на каналі! Зняли його за мотивами перекладу чудової статті, що виходила на нашому сайті минулого тижня. В ньому детально розглядаються всі виклики, які несе в собі ідея побудови постійної бази на поверхні нашого природного супутника.
Це півгодини якісного розбору з думками галузевих експертів та поясненням фізики й механіки процесів, а також небезпек, які очікують на перших місячних поселенців.
SpaceX планує випробування сьогодні. Чекаємо вас на стрімі о 00:15
Будуть ловити і бустер, і другий ступінь.
youtube.com/live/Rbrkd-_YKxU…
Європейська місія Hera почала близьке обстеження подвійного астероїда Didymos і його супутника Dimorphos. Саме в Dimorphos NASA навмисно спрямувало свій апарат DART у 2022 році. У ESA в середу повідомили, що Hera працює на відстані 25–30 км від пари, а наступного місяця підійде до 20 км. В агентстві називають цей етап розслідуванням на місці аварії.
Удар DART скоротив орбітальний період 151-метрового Dimorphos навколо 780-метрового Didymos приблизно на 33 хвилини. Що важливіше, він трохи змістив шлях супутника навколо Сонця. Брили й уламки, що розлетілися від місця удару, дали додатковий поштовх. Шлейф уламків розтягнувся на понад 10 000 км і тримався місяцями. Частина уламків досі може кружляти поруч.
Hera, завбільшки з невеликий автомобіль, стартувала на Falcon 9 у жовтні 2024 року з 25 науковими приладами. Вона має виміряти масу Dimorphos і з'ясувати, чи DART вибив кратер, чи деформував увесь супутник. Без маси ефективність удару не порахувати: відомо, наскільки змістилася ціль, але невідомо, скільки вона важить.
На початку 2027 року Hera випустить два кубсати розміром з коробку для взуття: Milani вивчатиме поверхню й пил, а Juventas низькочастотним радаром зазирне в надра Dimorphos. Обидва підберуться до супутника ще ближче. Перший гість із Землі влетів у Dimorphos на повному ходу, а ці двоє спробують на нього сісти.
phys.org/news/2026-11-europe…
З'явилися чутки, ніби ліцензію на 15-й політ таки буде видано протягом пари годин.
Якщо це так, очікуємо вас на стрімі сьогодні вночі близько 00:15 за Київським часом (старт відбудеться не раніше 00:45)
youtube.com/live/Rbrkd-_YKxU…
Дебют німецької ракети RFA ONE знову відкладається
Проблеми, які виникли під час випробувань, змусили компанію зняти вже повністю зібраний носій зі стартового столу.
thealphacentauri.net/170209/
17
681
Друзі, анонс стріму 15-го випробування Starship поки не публікуємо: FAA досі не видала ліцензію на запуск.
Резервне вікно для старту буде у ніч з 15 на 16 листопада, тож продовжуємо моніторити ситуацію.
Щойно з'являться точні дата та час (або сьогоднішня ніч, або резервна), ми вам повідомимо.
В ранньому доступі для наших спонсорів та патронів вийшло нове відео: детальна розповідь про те, яким чином людство може збудувати місячні бази. Які виклики чекають на інженерів, а небезпеки — на астронавтів!
Переглянути його можна на:
Монобазі
base.monobank.ua/p/202611139…
Донателло
donatello.to/post/6af713bc1a…
YouTube
youtube.com/watch?v=2Glqe0Ya…
Patreon
patreon.com/thealphacentauri…
Buy me a Coffee
buymeacoffee.com/theacentaur…
Нагадую, що спонсори з Монобази гарантовано отримують від нас 2 красиві кастомні скіни на карту в подарунок. А будь-які спонсори рівня "Десятник" і вище — доступ до секретного чату в Телеграмі ;)
Relativity Space розкрила начинку свого приватного марсіанського орбітального апарата, який має стартувати наприкінці 2028 року. NASA оголосило про партнерство ще в червні й надає для нього комплект приладів Aeolus, але офіційної назви місія досі не має. У NASA її неформально кличуть Cerf's Up — на честь Вінтона Серфа, піонера мереж, який працював над протоколами міжпланетного зв'язку.
10 листопада Маргарита Марінова, керівниця міжпланетної наукової програми Relativity, вперше детально розповіла про апарат. Лазерний канал передаватиме на Землю до 1000 Мбіт/с, що в сотню з лишком разів більше, ніж у Mars Reconnaissance Orbiter. Резервом слугуватиме канал Ka-діапазону на 10 Мбіт/с, а з апаратами на поверхні орбітер зв'язуватиметься через УВЧ-ретранслятор.
Relativity ставить на борт обчислювач і сховище «серверного класу» — петабайт пам'яті й понад 10 терафлопс. Жодна марсіанська місія не мала нічого подібного. Прилади збиратимуть дані, коли це потрібно науці, а скидатимуть, коли дозволяє канал. Апарат сам калібруватиме дані й відправлятиме на Землю вже оброблені, а сирі лишатимуться в пам'яті на випадок, якщо калібрування доведеться повторити.
Aeolus від Дослідницького центру Еймса NASA складається з чотирьох приладів для вивчення вітрів, температури й складу атмосфери. Температуру й вітри вимірюватимуть по всій планеті в будь-який час доби, щоб зрозуміти енергетичний баланс атмосфери і роль у ньому пилу та води. Під ці вимоги підібрали орбіту висотою 300–350 км із нахилом 73°. Relativity також розробляє разом із партнерами, яких поки не називає, радар, що зазиратиме на 20 м під поверхню в пошуках водяного льоду.
Попередній захист проєкту має відбутися до кінця 2026-го, критичний — у другому кварталі 2027-го. Апарат долетить до Марса у 2030 році й пропрацює шість земних років, тобто близько трьох марсіанських. Після першого року він перейде в автономний режим, і оператори лише вказуватимуть, які дані збирати й передавати.
Марінова обіцяє, що це перша з серії наукових місій Relativity. Про наступні вона нічого не розповіла, бо графік до старту 2028-го і так дуже тісний.
spacenews.com/relativity-spa…
18 вересня антарктична озонова діра досягла цьогорічного максимуму — 27,1 млн км², приблизно втричі більше за площу США. За середнім розміром у сезон пікового руйнування озону, з 7 вересня до 13 жовтня, діра 2026 року стала сьомою найбільшою за 48 років спостережень. Цьогорічні дані вперше надав спектрометр OMPS на супутнику NOAA-20, який замінив Suomi NPP.
Діру роздув незвично потужний полярний вихор над Антарктидою. У серпні й вересні планетарні хвилі, що зазвичай розхитують вихор, були особливо слабкими, тож він залишився стійким і холодним. А чим холодніша стратосфера, тим ширша діра і тим менше озону в її ядрі.
Озонозонди над Південним полюсом 17 жовтня зафіксували мінімум 105 одиниць Добсона. Рекорд для полюса нижчий: 92 одиниці в жовтні 2006-го. Площею діра 2026 року потрапила до сімки найбільших, а глибиною — до інших великих дір не дотягнула.
Словом «діра» називають область, де вміст озону падає нижче 220 одиниць Добсона. До 1979 року нижчих значень ніхто не фіксував. 1991-го мінімум уперше пробив позначку 100, а найглибшою досі лишається діра 1994-го — 73 одиниці 30 вересня.
Озон з'їдає хлор із фреонів — речовин, якими з 1930-х заправляли холодильники й аерозолі. У тропосфері фреони десятиліттями не розпадаються, а у верхній стратосфері ультрафіолет розбиває їх. Вивільнений хлор працює як каталізатор і руйнує озон знову й знову. Монреальський протокол 1987 року почав згортати виробництво цих речовин, проте й нині близько 80% стратосферного хлору має людське походження.
2018-го науковці отримали перше пряме супутникове свідчення відновлення — за 2005–2016 роки руйнування озону в антарктичну зиму зменшилося на 20%. До рівня 1980 року озоновий шар над Антарктидою, за оцінками, повернеться у 2070-х, а доти кожен сезон визначатиме погода в стратосфері. 2019-го вона стиснула діру до найменшої з 1982-го, 2026-го — роздула до сьомої найбільшої.
science.nasa.gov/earth/earth…
Starship: МИ НА ОРБІТІ
youtu.be/dW8TQLUdVv0
Друзі, переклали й озвучили для вас новий півгодинний фільм SpaceX про попереднє випробування Starship — перший успішний орбітальний політ надважкого корабля!
В цей вікенд має відбутися наступне випробування, очікуйте анонсів найближчим часом.
23
743
Пентагон підтримає розроблення нової багаторазової ракети Rocket Lab
Міністерство оборони США має намір надати компанії 150 мільйонів доларів, щоб допомогти наростити виробництво носія та розширити цим можливості американської космічної галузі.
thealphacentauri.net/170197/
















